Grzegorz Brzęczyszczykiewicz

Америка бабі Галі не сподобалася з перших хвилин. З моменту коли митники конфіскували з її валізи чималий шмат сала. Звичайно ж донька її попереджала і наказувала в жодному разі нічого не везти з їжі, але звідки ж бабі було знати що її дбайливо замотаний в целофанові пакети, заклеєний скотчем і знову замотаний в товсту льняну скатертину скарб знайде здоровенний пес, який кинувся на бабину картату валізу так наче все своє собаче життя марив тим бабиним салом. Лише сльози і вмовляння врятували бабу Галю від безглуздо великого штрафу. Виснажена довгим перельотом баба Галя не помітила як десь загубила лівий босоніжок. Отаку перелякану, заплакану і в одному мешті її й зустріли донька, зять і онуки. Пізніше онуки дражнитимуть її: Баба Галя привезла сала, а як від пса тікала загубила сандаля.

З зятем Василем в Галини також не склалося з самого початку, з моменту коли сівши в авто і зачинивши двері вона почула від нього: та шо ви так бахкаєте, ви вже не в своєму селі і це вам не жигулі. Зять взагалі був хлопець наче і непоганий - працьовитий і сім'янин порядний. Працював водієм далекобійником але чомусь сказав Галині що працює трокістом. Чому трокістом а не водієм Галина так і не второпала але вирішила що мабуть щоб виглядати солідніше в очах оточуючих. Приготувавши вечерю Галина казала дочці: йди клич свого танкіста їсти. Василь якийсь час нервувався але згодом змирився що теща кличе його танкістом. При будь якій нагоді він дорікав тещі: "Ви гадаєте що тут так легко? Ви знаєте скільки я плачу за моргідж, іншуренс, есесмент? Я валю стрейтами від делівері до делівері, ще й за тікети лоєрам плачу щоб рекорд не зафакапати". Інтуїтивно Галина усвідомлювала що зять говорить українською але нічого не розуміла, тому не могла запропонувати жодного аргументу на свою користь.
Галина нудьгувала і сумувала за селом, за лісом, за козою, курми і навіть за дурнуватою скаженою сусідкою Валькою. Вночі їй снилося як вона повертається в своє село, сідає на лавку біля черешні і махає рукою Вальці яка їй тицяє дулю і каже: "чого ти сюди приперлася, американка вссяна". Але, на жаль, Галину в тому селі вже ніхто не чекав а її хату купив Вальчин племінник.

Щоб хоч якось розвіятися Галина багато ходила містом пішки. Спочатку вулиці Чикаго діяли на неї гнітюче але згодом в тих, здавалося б, сірих і одноманітних будинках вона почала бачити якусь невідому раніше красу. Непомітно для самої себе вона могла зупинитися і довго розглядати графіті або старий металевий міст. Щоразу вона заходила все далі і все менше хотіла повертатися додому. Одного вечора підкорюючись невідомому їй імпульсу вона зайшла в двері закладу який виглядав як ворота в пекло і навіть музика звідти лунала пекельна. Це був бар переповнений грізного вигляду чоловіками і жінками одягненими в шкіряний одяг. Галина підійшла до стійки бару і сказала одне з небагатьох слів яке вона встигла вивчити англійською: дрінк!

Додому Галина їхала надзвичайно гучним мотоциклом тримаючись за спину Дона Хорхе, чорноокого красеня що весь вечір їй щось жваво розповідав підкручуючи сиві вуса. На спині шкіряної жилетки він мав напис "BANDIDOS" а обличчя прикрашали шрами і татуювання під правим оком в вигляді краплинок сліз. З того вечора Галина майже не ходила на прогулянки пішки бо за нею заїзжав Дон Хорхе на своєму Harley FXSTB Night Train, чий звук двигуна Галина могла легко відрізнити від будь якої іншої моделі. Цей звук будив танкіста Василя і бентежив сусідів які подейкували що Дон Хорхе був сташним чоловіком, бувшим тілоохоронцем самого Пабло Ескобара і що його розшукує ФБР. Василь тиснув на доньку Галини щоб вона поговорила з мамою і переконала її взятись за розум. Донька ж робила вигляд що лиха на Галину, хоча на справді, знаючи важке життя і раннє вдівство матері раділа за неї і навіть заздрила такому бунтарству. Одного вечора Галина зібрала свої речі в валізу і сказала що їде жити до Дона Хорхе.

Донька плакала а Василь емоційно розказував Галині щось про совість, сором, і про те що ж скажуть сусіди.
Розумієш, Вася, сказала Галина, суб'єктивна думка оточуючих це не що інше як відображення наших же комплексів, недоліків і низької самооцінки. Якщо ти не перестанеш перейматися думкою сусідів і всі твої вчинки і рішення обмежуватимуться стандартами встановленими певною соціальною групою, рано чи пізно твої нездійснені мрії і нереалізований потенціал можуть сублімувати в насилля, проблеми в сім'ї, хвороби і алкоголізм. Виглянь за межі своєї коробочки, Вася.
Інтуїтивно Василь усвідомлював що Галина говорить українською але не міг зрозуміти жодного слова з того що вона сказала, тому мовчки відійшов від дверей, розгублено лупаючи очима.
Adios, cabron! Вигукнула Галина і попростувала на вулицю. Донька плакала а Василь дивився вслід ще досить молодої тещі з гарними сідницями обтягненими подертими джинсами і одягненої в шкіряну жилетку з написом BANDIDOS. На вулиці її чекав Дон Хорхе а з динамімків його Harley лунала пісня AC/DC Highway to hell.



(ц) Василь Кучернюк
https://www.facebook.com/vasyl.ku/posts/967253113437851

Итак, у меня есть
- любимая квадратная тарелка, как на фото

- Kansai-type Makiyakinabe чтоб делать Dashimaki Tamago (омлетные роллы)

https://www.youtube.com/watch?v=NTIcJ_tdEJM
Ну то есть можно было чем интересным побаловать семью.

Но вот британский завтрак был не по зубам... То есть не по посуде - сразу три сковородки надо.
Увидел прекрасное у Helgi Sharp


Где купить?

https://youtu.be/WqEZJEAvshU

#плюньвпропагандона #плюнь_в_пропагандона


утянуто у пана mysliwiec https://mysliwiec.livejournal.com/3000596.html

Вставание с колен сильно обострило чувствительность россиян. Ещё до войны обострились чувства верующих, гетеросексуалов и фигурантов списка Магнитского. Люди с "хорошими лицами" долгое время демонстрировали отсутствие повышенной сензитивности, почти не гневались по поводу чужой этики и мало учили жить. Но тут началась война. Особо активная творческая интеллигенция ринулась подписывать письмо в поддержку. Первые, как в пирамиде МММ, сразу получили финансирование новых проектов: Павел Лунгин, например, уже в марте запустил сериал «Родина», патриотично на основе американского сериала. Но большинство, от кормушки далёких, конечно, пришибло. Какая-то возникла однозначная ситуация даже для сложно организованных людей, любящих рассуждать о многоцветии жизни. Как-то в полный рост встало перед нами чистое зло - военное вторжение в чужую мирную страну. Хуже того! В страну только что наглядно показавшую, что такое чистое добро. Простое. Человеческое. Когда под набат ночью люди встали за своих детей. Когда открыли церковь под госпиталь. Не подкопаться. И оказались мы сложные и интеллигентные на стороне зла.( Read more... )

Wow,
it works!

...
- Я, Петр Алексеевич, - начал он наконец говорить, - на должность поступил.
Порох опомнился, протянул руку и молвил:
- Бумагу дайте.
Было напечатано: "Предъявитель сего товарищ Михуил Сааков действительно состоит заведующим подотделом очистки от барыг в Р.Н.С.".
- Так, - тяжело молвил Порох, - кто же вас устроил? Ах, впрочем я и сам догадываюсь...
- Ну, Садомазовый, - ответил Сааков.
- Позвольте-с вас спросить, почему от вас так отвратительно пахнет?
Сааков озабоченно понюхал воздух.
- Ну, что ж, пахнет... известно. По специальности без трусов мы. Вчера барыг хотели раскулачивать.
- Что же вы будете делать с деньгами этих барыг?
- На ливарюцию пойдут, - ответил Сааков, - на них Бентли купят для зубожилых Донгадзе и на пентхаус мне надо 6000 $ в месяц. А тут еще и Гришин, Зиновий с сыном и дочкой, Лизка, Мустафа, Лещ, Соболь, Шабунька хотят свои финансовые вопросы порешать.


(c) Ігор Романчук is with Игорь Романчук and Игорь Романчук.https://www.facebook.com/photo.php?fbid=102185990589347&set=a.101000944041185.1073741827.100023938381062&type=3

Опуская терминологию - прекрасно!


Originally posted by oleg_leusenko at Искусственный интеллект снял первый 3D-мультфильм (видео)