My tweets

Nov. 24th, 2017 12:02 pm
grzegorz: (Default)
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
“Войска 1 ударной армии под командованием генерал-лейтенанта Кузнецова в ноябре-декабре 1941 года, опираясь на водный рубеж, созданный на трассе канала Москва-Волга и долинам рек Сестра и Яхрома, остановили наступление немецких войск на северных подступах к столице. Водный рубеж был создан силами работников канала, правильно решивших задачу использования сооружений в военных целях” – такую оценку проведенной операции дал в 1942 году член Военного Совета 1 Ударной армии генерал Колесов Я.С.

Немцы в ноябре 1941 не вошли в Москву потому что были взорваны плотины водохранилищ, окружающих Москву. 29 ноября Жуков отчитался о затоплении 398 населенных пунктов, без предупреждения местного населения, в 40-градусный мороз... уровень воды поднимался до 6 метров...людей никто не считал...


Виталий Дымарский: Добрый вечер, уважаемые слушатели. В эфире «Эха Москвы» очередная программа из цикла «Цена Победы». Сегодня веду ее я, Виталий Дымарский. И сразу же представлю вам нашего гостя – журналиста, историка Искандера Кузеева. Здравствуйте, Искандер.

Искандер Кузеев: Здравствуйте.

Read more... )

См также:
- Московский потоп 1941 года: новые данные http://moskva-volga.ru/moskovskij-potop-1941-goda-novye-dannye/

My tweets

Oct. 18th, 2017 12:10 pm
grzegorz: (Default)
Read more... )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
Перед відступом Червоної армії спеціальні групи НКВС підірвали в Києві вокзал, електростанції, склади палива і продовольства та вивели з ладу водогін. У будівлі республіканського НКВС на Інститутській було розстріляно понад 700 киян. Були знищені всі мости. Після того, як німці увійшли в місто, радянська влада, яку кияни вважали єврейською, підірвала і підпалила 940 будівель, в результаті чого загинуло більше 2 тисяч киян, 50 тисяч залишилися без даху над головою. Замість того щоб тримати відповідь за ці злочини - радянська влада повісила їх на німців, приписавши їм ще й "трагедію Бабиного Яру". "Про які 2-х тисяч загиблих киян ви говорите, якщо німці вбили в Бабиному Яру понад 100 тисяч євреїв?"
Слід звернути увагу на приголомшливу вартість цінностей, вивезених більшовиками з Києва до приходу німців. Західні ЗМІ називали суму $500.000.000 (п'ятсот мільйонів доларів в 1941 році - сьогодні відповідають сумі не менше 5 млрд доларів). Ясна річ, цінності назад не повернулися. Виникає питання: чи не для того більшовики підривали центр Києва разом з музеями та церквами, щоб приховати масштаби розкрадання цінностей? А для того, щоб відвернути увагу від цього злочину більшовиків в хід була пущена легенда Бабиного Яру. "Про які українські цінності ви говорите, якщо тільки в одному Бабиному Яру сотні тисяч євреїв загинуло, а перед тим у них українці відібрали всі цінності?"

Mikhnowsky Stas

My tweets

Oct. 16th, 2017 12:10 pm
grzegorz: (Default)
Read more... )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
Паниковали не все, многие мацквоские кацапы сидели дома и пили шампанское.
Вертухаи, переводчики немецкого были уверены, что новой власти они понадобятся...

Originally posted by [livejournal.com profile] periskop at 70 лет московской панике 16.10.1941
Сегодня исполнилось 70 лет знаменитой московской панике 16 октября 1941. Ждал, может кто из москвичей вспомнит - это же их город, но в ленте все почему-то скромно промолчали. Шабаш отодвигаемых от власти "инноваторов" в бывшей кондитерской фабрике важней.
Ладно, тогда напишу немного я. Не системно, правда, а просто оцифрованные вырезки из подшивки газет. Чтобы вы прониклись атмосферой тех дней. Итогом тех событий, разрядившим обстановку и водворившим жёсткий порядок после трёх дней хаоса, стало Постановление ГКО за подписью Сталина, объявленное 20 октября и напечатанное 21-го:


Про эти события пару лет назад был хороший пост у Оператора.
Теперь некоторые вырезки из газет 14-21 октября, с минимальными комментариями.

Проникнуться серединой октября 1941-го в Москве. +19 вырезок )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
На несколько дней в середине октября 1941 года Москва погрузилась в хаос: жители грабили магазины, штурмовали уходящие на восток поезда, жгли портреты Сталина. Исчез страх, а с ним — и советская власть


Read more... )

My tweets

Sep. 25th, 2017 12:11 pm
grzegorz: (Default)
Read more... )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
Originally posted by [livejournal.com profile] borisfen70 at Взорванный Крещатик, 24 сентября 1941

Фото из киевского музея истории Великой Отечественной войны. Вверху надпись: "Начало взрывов на Крещатике, 1941 год". Судя, по дыму, который хорошо заметен слева вдалеке, это не первый взрыв. Скорее всего взорвалась заложенная на чердаке мина.

Read more... )
На улице Николаевской взрываются дома (фото ретушировал Вадим Ляшенко)

Read more... )

My tweets

Sep. 24th, 2017 12:11 pm
grzegorz: (Default)
Read more... )

My tweets

Jun. 21st, 2017 12:10 pm
grzegorz: (Default)
Read more... )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
21.06.41 г. СССР заверил Финляндию об уважении её нейтралитета, а 25.06.41 г, реально без объявления войны, силами 600 бомбардировщиков нанёс удар.

Read more... )

My tweets

May. 1st, 2017 12:10 pm
grzegorz: (Default)
Read more... )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)

Часть вторая.

Первая часть http://grzegorz-b.livejournal.com/1399486.html
Ненамного проясняют ситуацию со взрывом Днепрогэса и открытые для исследования оперативные документы штаба Южного фронта:

Во исполнение указанного приказа командования Южного фронта 3 сентября 1941 г. части 274-й стрелковой дивизии 12-й армии с участием Запорожского народного ополчения под прикрытием танков форсировали Днепр и в трехдневных ожесточенных боях разгромили врага на острове Хортица. После освобождения Хортицы значительно ослаб артиллерийский обстрел заводов и города, что способствовало ускорению демонтажа и эвакуации оборудования и людей.

После уничтожения Днепровской дамбы и Днепрогэса, все партийное руководство убежало на восток. Через неделю по приказу Москвы большинство этих горе-руководителей вернулись назад в Запорожье и еще какое-то время до прихода немцев продолжало "руководить" и заверять, что Запорожье "никогда не будет сдано врагу", что врага за Днепр не пустят. Заблаговременное уничтожение Днепрогэса они объясняли "враждебной диверсией", "вредительством".

Read more... )

grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
Часть первая. Днепрогэс, август 1941 года

18 августа 1941 г. гитлеровцы, бросив на прорыв танки и моторизованные войска с целью внезапного захвата Днепрогэса [1] и плотины, по которой рассчиты¬вали ворваться в город, прорвали оборону западнее Запорожья на узком участке фронта. Бывший начальник Генерального штаба Сухопутных войск Германии Ф. Гальдер так описывает события в районе Запорожья: «19 августа 1941 года. 59-й день войны. Обстановка на фронте: Группа армий “Юг”: Противник продолжает оказывать сопротивление румынским частям, наступающим на Одессу. В районе Очакова противник предпринял контратаку на участке 50-й дивизии. В херсонском порту наблюдается большое количество судов противника. 11-я армия сегодня ночью приступила к переправе войск 11-го армейского корпуса через Буг. Авиация противника усиленно атакует наши передовые наступающие части в излучине Днепра. 9-я танковая дивизия вышла в район 1 км западнее плотины у Запорожья. 14-я танковая дивизия ворвалась на плацдарм противника у Запорожья»[2].

Read more... )

grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
До розуміння прогрому 1941 року...

Read more... )

  Для огляду публічної дискусії пропоную виділити ключові питання за її тематикою та простежити, як ці питання були представлені в доповідях і репліках учасників дискусії. Ключовими питаннями, як на мене, є єврейські погроми літа 1941 року та участь (або неучасть) у них українських націоналістів, а також мітологізація й демітологізація цих погромів, і антисемітизм в ідеології українського інтеґрального націоналізму загалом та ОУН зокрема в довоєнні та воєнні часи.

Read more... )

Ну й власне

grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
С датой 22 июня связано не только нападение Германии на СССР, но и еще одно не менее кровавое событие нашей истории. Речь идет о бесчеловечной и жестокой эвакуации заключенных тюрем, находящихся в западных областях советской Беларуси. Это «внеплановое» для Народного Комиссариата Внутренних Дел СССР мероприятие обернулось страшной трагедией для многих тысяч людей.
Read more... )
grzegorz: (Grzegorz Brzęczyszczykiewicz)
Originally posted by [livejournal.com profile] ugroza_77 at Трагедія Саліни. НКВД зробило львівську шахту братською могилою

До мами підскочив конвой і крикнув: "Ты что делаешь!?". Мама каже, що хоче нагодувати в'язнів, бо шкода людей. Тоді він крикнув, щоб вона теж вставала у колону і потягнув за руку. А другий каже: "Отпусти старушку, видишь, дети плачут".

"Історична Правда" продовжує серію публікацій про масове винищення ув'язнених і заарештованих, здійснене співробітниками Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР у червні 1941 року. В першій частині ми розповідали про знищення органами радянської влади людей у тюрмах Львова. Сьогодні - про братську могилу на Львівщині.

Заборонена історія

За радянського часу до 80-х років поблизу містечка Добромиль на Старосамбірщині знаходився відомий лікувальний санаторій. Його побудували на території соляних шахт. Соляні ванни особливо корисні астматикам і туберкульозникам.

До німецько-радянської війни тут не відпочивали, а важко працювали, протягом десятиліть видобуваючи сіль. Тамтешня сіль була відома далеко за межами Галичини.

Урочище з соляними шахтами у народі віддавна називалося Саліна. Латиною - Солона.

Нині для довколишніх мешканців слово Саліна викликає лише почуття жаху. В червні 41-го року в одній із шахт виявили тисячі трупів. 70 років тому, 26 червня 1941-го, з'ясувалося, що одну з чотирьох шахт каральні органи радянської влади тоді використовували як могильник для неугодних мирних українців.

Операція "Розвантаження"

Поняття кривавого червня 1941 року для Західної України має дещо інше значення, ніж його сприймає більшість українців. За тиждень часу в цей період тут було вбито 22 тисячі осіб. Вбито руками не нацистського, а комуністичного режиму.

З нападом Гітлера на Радянський союз перед Москвою стало питання, що робити із тисячами в'язнів, серед яких ідеологічні вороги. Це були не лише члени патріотичних організацій, а звичайні студенти, вчителі, священики, бізнесмени - тобто еліта, яка потенційно могли складати сталінському режиму небезпеку. Згодом серед знищених в'язнів виявляли і дітей.

На початок німецько-радянської війни часу евакуювати в'язнів, які не були засуджені до смертної кари, вже не встигали. Ну було часу і для почергового винесення та виконання смертельних вироків. Потрібна була оперативна і масова ліквідація ідеологічних ворогів.

Фото: Мар'яна П'єцух


Read more... )


Profile

grzegorz: (Default)
grzegorz

May 2019

S M T W T F S
    1 234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 31st, 2025 02:28 pm
Powered by Dreamwidth Studios