Коротка історія реформації в Німеччині.
Жив був собі Мартін Лютер, один з шести дітей Ганса і Маргарити Лютерів. Тут увага. Ганс Лютер був селянин, який потім пішов працювати шахтьором і так розбагатів, що зняв собі шахту і заробляв нормально, щоб вивчити одного з дітей. З цього ми можем заключити, що в 1500 роках соціальні ліфти собі працювали.
Дитину відправили в харошу школу в Марбург (вибирали, кстаті, з декількох хороших), а потім в універ в Ерфурт, вчитись на юриста. Мартін повчився один семестр, непогано, але потім обламався. Історики кажуть, що набожність грала роль і я скажу яку. З одного боку, гріх іти проти волі батьків, Бог накаже, з іншого боку гріх займатись тим, чим тобі Бог не велів, юриспунденцією наприклад, тоже Бог накаже. В Мартіна шарахнула блискавка, він придумав, що піде служити Богу, а той хай потім розбирається і пішов в монастир, де нарешті прочитав Біблію. Там його ще підучили і відправили викладати в універ в Віттенберг, де він згодом і захистився по теології. Врешті став професором, який шарив в Біблії, як в своїй кишені.
На той час католицький Бог був натуральним пугалом. Його треба було страшно боятись і не грішити. Життя було коротке і тяжке і нормального прихожанина після смерті чекали пекельні муки в чистиліщі з будь-якого приводу.
Деякі теологи розрахували, що в чистиліщі можна тусуватись примєрно 3 млн років. Перспективи були хрінові, а церква придумала, що на цьому можна непогано нажитись і давай торгувати індульгенціями. Цей бізнес поставили на широку ногу: виписували бумажки, продавали їх, а у священника треба було завізувати на вічний рай. Можна було купити одну дві індульгенції за життя, але дорого, можна було дешевше, але частіше, також можна було відмазати вмерших грішних родичів.
Діло дійшло до того, що по містам бродили домініканські монахи з рекламними щитами і голосили рекламні слогани "дзвінка монета в скринці - вискакує душа з пекла" (переклад вільний, в оригіналі римований слоган). Врешті до Мартіна явились власники щойно куплених індульгенцій і кажуть, давай, відпускай гріхи, вот бумажка. Мартін придививсь, а розкаяння нема. Каже, якась фігня, такого нема в Біблії, я читав, і навіть булли папи Римського також нема. Це самодіяльність і не відпустив гріхи.
Мартін Лютер тоже лякався Бога і його це настільки забємбало, що він помедитував над коаном в посланні Павла і йому прийшло просвєтлєніє, що насправді Бог всіх любить. Главне розкаятись і все буде нормально. Мартін дуже зрадів своєму відкриттю і написав це доступною німецькою мовою і опублікував. Його полайкали здається разів 4000 (тираж). Мартін Лютер ще не знає, що він реформатор і з церквою боротись не збирається, тільки вважає, що треба деякі косметичні правки і католицизм буде обратно як новєнький.
Аж папа Римский пише буллу, тіпа, да, індульгенції я підписую, мене є такі повноваження. Я саме строю красівий собор в Римі, мені треба гроші. Лютер розсердився і написав отвєтку - 95 тез, трохи складно, але понятно, що тільки Біблія, тільки Іісус, і тільки благодать від Бога (у нього одного повноваження відпускати гріхи і він це залюбки зробить, коли щиро вірити). А якщо папа вважає, що він може робити це замість Бога, то він ващє-то антихрист. Лютер бистро назбирав лайків і перепостів, і новина бистро дійшла до самого папи, який, не довго думаючи, відлучив Лютера від церкви. Написав буллу, де прєдав Лютера анафемі. Лютер получив пісьмо з Риму, взяв студентів, пішли в парк, де його торжественно спалили. Каже - ну, тепер всьо, боротьба з папою дєло чєсті німецької нації!
За бортом 1517 рік. У Лютера вже дофіга фоловерів і тупо забанити його не получається. Його приглашають виступити в європарламенті.
Жив
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}