Як я малий був (середина 1970-х), у нас на селі був дід. Який розповідав про московську окупацію. Про те, що один фашизм не був нічим краще за інший фашизм. Про те, що рано чи пізно ми позбудемося окупації через криваву боротьбу.
Чому його не ловило кегебе — мені не відомо, але на селі всі його вважали дурнуватим, вижившим із ума бєндєрівцем.
А потім таки з'ясувалося, що він все знав, а вижившими із ума були всі інші, але не той дід.
таких немало было. я знаю, не мальчик уже давно. и отношение к ним было, как вы описали. и бонусы от того, что "жовто-сыни знамэна затрипотилы на станции внов", они получили исключительно моральные.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Но данный текст подддерживаю всячески.
no subject
Який розповідав про московську окупацію.
Про те, що один фашизм не був нічим краще за інший фашизм.
Про те, що рано чи пізно ми позбудемося окупації через криваву боротьбу.
Чому його не ловило кегебе — мені не відомо, але на селі всі його вважали дурнуватим, вижившим із ума бєндєрівцем.
А потім таки з'ясувалося, що він все знав, а вижившими із ума були всі інші, але не той дід.
no subject
я знаю, не мальчик уже давно.
и отношение к ним было, как вы описали.
и бонусы от того, что "жовто-сыни знамэна затрипотилы на станции внов", они получили исключительно моральные.
no subject
Нажаль, небагато хто з них взагалі дожив до 1991, не кажучи вже про сьогодення.
no subject
и некоторые (с.сапеляк) даже говорили: " ну, вибачте" (имхо, зря)
сейчас, да, не знаю никого из той когорты.