До 14 лютого...

[grzegorz]

Тату. - спитала маленька Марійка, а можна я нвдішлю валентинку людині, яка живе в іншій державі?
Гадаю так, - відповів тато. - А кому це ти хочеш надіслати валентинку?
Путіну.
Путіну?! - перепитав здивований батько. - Але навіщо?
Ну, - сказала Марійка. - уяви собі: Путін отримує валентинку з освідченням у любові від маленької українки. Він почне думати. що не всі українці такі погані, й любитиме світ трохи більше. А потім. коли він отримає ще кілька валентинок, він зрозуміє. що насправді українці чудові. й тому він нарешті припинить казитисв. й публічно визнає своі помилки.
Марійко. - сказав глибоко розчулений батько, - це найчарівніше. що я копи-небудь чув...
Я знаю. татку. - відповіла Марійка. І коли він приїде до нас, наші військові цю суку нарешті пристрелять...

Comments

[gorlis-gorsky.livejournal.com]

Когда московскую собаку
Макали рылом в унитаз,
О боже, как она визжала!
Как проклинала злобно нас…
Когда её потом помыли
И отряхнули от воды
Она клялась, что осознала
Свои фекалные следы
Но только шавку отпустили –
Её не долго мучал срам
Она визжит, что непричастна
К своим воняющим следам…
Мораль? Ах, бросьте - не у шавки
Мораль какую-то искать
Она свободу понимает
Лишь как возможность всюду срать…
(Потом - комедию ломать -
Скулить, визжать, бесстыдно врать
И нас во всех грехах содомских
Визгливо лая, обвинять!)

[gorlis-gorsky.livejournal.com]

В степи,
покрытой пылью бренной,
Сидел и плакал человек.
А мимо шёл Творец Вселенной.
Остановившись, Он изрек:
«Я друг униженных и бедных,
Я всех убогих берегу,
Я знаю много слов заветных.
Я есмь твой Бог. Я всё могу.
Меня печалит вид твой грустный,
Какой бедою ты тесним?!»
И человек сказал: «Я - русский».
И Бог заплакал вместе с ним.

[gorlis-gorsky.livejournal.com]